Алаверди аноніму

[miram]

В коментах до цього запису -- два вірші Германа Гесе в перекладі Ліни Костенко від аноніма. Котрому належиться алаверди в постаті елегії того ж Миколи Зерова. Передруковую з видання 1990 р. -- факсиміле рукопису 1922 р. з транслітерацією; ця версія досить міцно різниться від поданої отут.

3. До альбому

Тягарь робучих літ наліг мені на плечі.
Стих безтурботний сміх і споважніли речі,
І голос чую скрізь настирливо дзвінкий:
"Лукавий наймите! а де ж доробок твій?
Де плід твоїх трудів і творчости твоєї[?]
Чи ж добре ти робив над власною ріллею[?]
Чи встигнеш, поки день, скінчить свої жнива?"
Як гірко слухати ці навісні слова,
І як не заздрить вам і молодості вашій --
Цій сповненій вина і не надпитій чаші?
Цій гострій свіжости передсвітних годин?
Цій смужечці зорі над білим сном долин?